Тел.: +380 67 631-13-65, +380 50 650-07-95 | вул. Сєдова 1А, Запоріжжя, Україна | Пошта: sales@reline.com.ua

Сміттєзвалища та їх вплив на довкілля

Сміттєзвалища та їх вплив на довкілля
  • Січень 30, 2020
  • by admin
  • Статті
  • Коментарі Вимкнено до Сміттєзвалища та їх вплив на довкілля

Проблема сміттєзвалищ з’явилася в Україні не сьогодні й не учора – вона постала десятки років тому й окремі місця захоронення відходів розрослися настільки, що виглядають мало не державами в державі. Окрім захаращення непотребом великих площ дорогоцінної землі, сміттєзвалища наносять невиправну шкоду довкіллю через забруднення отруйними речовинами повітря, ґрунту і підземних вод, а відтак – здоров’ю людей.

Полігони ТПВ

Абревіатура ТПВ знайома сьогодні навіть дітям, оскільки нарешті тема охорони навколишнього середовища з екологічних кіл перемістилася на загал і правилам поводження з відходами тепер вчать дорослих та дітей. Тож про небезпеку, що несуть в собі полігони твердих побутових відходів (ТПВ), на території яких не встановлено обладнання для сортування та переробки сміття, знають майже усі.

Полігон має наступний типовий вміст побутових відходів:

  • картон та папір – 41%;
  • сміття – 18%;
  • метал – 9%;
  • скло – 8,2%;
  • деревина, гума та шкіра – 8,1%;
  • залишки харчів – 8%;
  • інші відходи – 2%.

Але ще більшу небезпеку несуть в собі стихійні сміттєзвалища. Якщо офіційних (контрольованих) полігонів в Україні майже 6 000, то стихійних (неконтрольованих) за різними оцінками до 30 000 – це приблизно 7% від усієї площі України. А загальний обсяг відходів на усіх полігонах, включаючи й промислові, складає понад 450 мільйонів тон на рік, багато з яких – небезпечні.

Стихійні сміттєзвалища

Якщо офіційно зареєстрований полігон твердих побутових відходів небезпечний в разі відсутності на його території сміттєсортувального обладнання чи сміттєпереробного підприємства, то стихійне звалище небезпечніше в рази через відсутність контролю, а відтак – будь яких природоохоронних заходів, як і сплати податків.

Стихійне сміттєзвалище може містити різні відходи надвисокого рівню небезпеки. Окрім того, їх розміщують без урахування санітарних правил і норм. Це зазвичай найбільш наближені до населених пунктів ділянки лісосмуг, яри вздовж трас, узбережжя водойм та степові зони, де вражаються отруйними речовинами значні території, гинуть рідкісні види флори й фауни, а населені пункти отримують забруднену воду і їдкий сморід від випарів у повітря. Тому Міністерство екології та природних ресурсів кілька років тому розмістило на своєму сайті інтерактивну мапу сміттєзвалищ України, де можна в онлайн режимі залишити повідомлення про координати стихійного звалища.

Стихійне сміттєзвалище
Стихійне сміттєзвалище

Вплив сміттєзвалищ на довкілля

В Україні сьогодні 99% сміттєзвалищ не відповідають екологічним вимогам, а перевантажених серед них налічується близько 25%.

Такі полігони не можуть більше функціонувати, оскільки є джерелами наступних небезпек:

  • розповсюдження інфекційних хвороб;
  • забруднення підземних вод;
  • утворення звалищного газу;
  • самозаймання.

Проте до них і надалі відправляють сміття з великих міст. Як приклад, київське сміттєзвалище, що в Підгірцях з 6,5 мільйонами тон відходів.

Рекультивація сміттєзвалища

Полігони для відходів сьогодні розробляються і будуються з урахуванням подальшого сортування та переробки сміття. Проектування має відбуватися відповідно до законодавства та вимог екологічної безпеки з обов’язковим включенням дренажної системи, що виводить фільтрат. Для захоронення залишків відходів після сортування полігон має структуру в кілька рівнів, чимось схожу на кар’єр. Але краще їх перетворювати на енергію в сучасних сміттєспалювальних установках.

Відповідно до п. 3.2., ч. ІІІ Правил експлуатації полігонів побутових відходів, на полігонах побутових відходів мають бути щорічні технологічні плани організації робіт із захоронення відходів, на яких позначаються робочі карти. Це робить процес захоронення вчасним та регульованим, що спрощує рекультивацію – відновлення родючого шару землі. Кожне сміттєзвалище має бути рекультивоване за правилами, аби уникнути екологічної катастрофи, а відновлені ґрунти – озеленені. До 2030 року в Україні має залишитися близько 300 полігонів, а решта мають пройти процес рекультивації, аби історії на кшталт «львівського сміття» не повторювалися.

Львівське сміттєзвалище

Протягом останніх років ми неодноразово ставали свідками пожеж на сміттєзвалищах, забруднення атмосфери від яких має дуже високий рівень небезпеки. А під час однієї з таких пожеж на Грибовицькому полігоні твердих побутових відходів площею 38га, що піді Львовом, загинули троє рятувальників.

Ця трагедія примусила замислитися керманичів населених пунктів та країни над впровадженням системи поводження з відходами в життя. На полігонах почали встановлювати сортувальне обладнання та переробне, а в закладах освіти започаткували впровадження екологічних проектів з навчанням учнів і працівників сортуванню сміття.

Грибовицьке сміттєзвалище до рекультивації

Що робити зі сміттям?

Відповідно до вимог Національної стратегії управління відходами до 2030 року в Україні має бути спрямовано на переробку 65% усіх відходів, а для країн ЄС цей показник відповідає 90%. Першим етапом має бути будівництво сміттєпереробних підприємств (не менше, ніж 200) та рекультивація полігонів. Але для того, щоб пришвидшити процес переробки, громадяни мають сортувати сміття, а обслуговуючі компанії – придбати контейнери для роздільного збору ТПВ та встановити їх на прибудинкових майданчиках.

Сортувати відходи насправді нескладно і корисно. Варто лише почати збирати окремо органічні відходи, які відправляють до контейнерів для компостування, папір з картоном, пластик, метал, скло тощо – в окремі ємності. Та якщо навіть ваш майданчик обладнаний звичайними металевими сміттєвими баками, відсортовану вторинну сировину здати завжди можна до пунктів прийому, які є в кожному населеному пункті.

Сміттєсортувальні та сміттєпереробні заводи

Для несортованого сміття існує безліч видів сортувального обладнання, що просто монтується та надійне в експлуатації. Його можна встановити як на полігоні, так і відкрити власне сортувальне підприємство поза межами сміттєзвалища.

З огляду на постійне оновлення українського законодавства, яке поступово гармонізується з європейським, вимоги до екологічної безпеки ростуть. Тому сьогодні більшість полігонів ТПВ мають сміттєсортувальні заводи, лінії, барабанні сепаратори. До сільської місцевості представники ОТГ, наприклад, охоче купують мобільні сортувальні комплекси, оскільки вони легко й швидко монтуються та розбираються. Стануть також в пригоді бункери-накопичувачі для будівельного та мультиліфт контейнери для іншого негабаритного сміття через свої зручні розміри.

Сміттєпереробний завод є не менш правильним рішенням. На його території можна встановити сміттєсортувальні лінії в кількох варіантах, а також додати біогазову установку, якщо він знаходиться просто на полігоні. Сучасні ж комплекси поводження з відходами можна встановлювати навіть у центрі міста, де вони, окрім сортування, пресування та подрібнення вторинної сировини, відходами, що не піддаються переробці, опалять чималу кількість домівок і муніципальних установ.

Сміттєсортувальний завод
Лінія сміттєсортувального заводу

Досвід поводження з відходами в європейських країнах

Найбільш успішною у сортуванні та переробці сміття стала Швеція. Там переробляється 99% і останнім часом шведи вимушені імпортувати сміття від сусідів через його нестачу. За допомогою сучасних технологій вони переробляють сміття на енергію, якою живиться громадський транспорт, опалюються та освітлюються муніципальні установи та житлові будинки.

Польща має жорстке законодавство та два тарифи за вивіз сміття, де на сортоване ціна значно нижча, ніж на несортоване сміття. Також існує система штрафів за регулярну відмову від сортування відходів.

В Австрії навчилися за допомогою біотехнологій розщеплювати пластик для переробки на нові текстильні та інші вироби. А сміттєпереробний завод у Відні став справжнім артоб’єктом.

В столиці Данії Копенгагені пішли ще далі і побудували на даху сміттєпереробного заводу лижний спуск довжиною 500 метрів, стіну для скелелазіння та інші спортивно-тренувальні об’єкти.

Світ змінюється, світ дорослішає і люди нарешті почали розуміти справжню ціну кожній краплині чистої води, кожній пухнастій сніжинці, кожному сонячному променю. Тому найменше, що може зробити кожен із нас – любити й оберігати природу навколо себе, тримати цей світ у чистоті.